Безбар’єрність — це не лише пандуси та ліфти. Європейські міста й громади змінюють транспорт, цифрові сервіси, туризм, громадські простори та підходи до планування, щоб ними могли користуватися всі. «Ліга Сильних» дослідила європейський досвід і визначила практики, які можуть бути корисними для українських громад.
14 серпня громадська спілка «Ліга Сильних» презентувала дослідження європейських практик безбар’єрності на заході «5 стратегічних рішень з безбар’єрності з країн ЄС: резюме для українських громад». У ньому проаналізували програми доступності 15 європейських муніципалітетів — п’яти великих і десяти невеликих міст, а також окремо розглянули п’ять невеликих селищних громад. Дослідники оцінювали не лише фізичну доступність, а й інформаційну, цифрову, освітню, економічну та суспільну безбар’єрність.
Дослідження можна знайти на сайті «Ліги Сильних»: https://ls.org.ua/desk-research-yevropejskyj-dosvid-vprovadzhennya-program-bezbaryernosti-rezyume-dlya-ukrayiny/
Рішення міст-мільйонників
У великих європейських містах безбар’єрність охоплює не лише фізичну інфраструктуру, а й міське планування, транспорт, житло, цифрові сервіси та участь людей з інвалідністю у прийнятті рішень. Ось кілька практик із Берліна, Барселони, Стокгольма, Парижа та Відня, які демонструють різні підходи до створення доступного міського середовища.
Берлін: безбар’єрність у міському управлінні та виборах
У Берліні людей з інвалідністю залучають до планування міських змін через Berlin Inklusiv Beirat — консультативну раду, яка бере участь у розробці великих інфраструктурних проєктів, зокрема в межах концепції Smart City.
Безбар’єрність поширюється і на виборчий процес. На дільницях використовують спеціальні трафарети для бюлетенів, які допомагають самостійно проголосувати людям із порушеннями зору. А інформацію про вибори та програми партій додатково подають онлайн у простій для розуміння формі.
Барселона: світлофор «говорить» лише тоді, коли це потрібно
У Барселоні на пішохідних переходах використовують звукові світлофори з бездротовою активацією. Людина з порушенням зору може увімкнути звуковий сигнал за допомогою смартфона або спеціального пульта. Після цього світлофор подає акустичний сигнал, який допомагає зорієнтуватися під час переходу дороги.
Таке рішення дозволяє забезпечити звукову навігацію для людей із порушеннями зору, не створюючи постійного шуму на вулицях для всіх інших мешканців.
Стокгольм: житло, пристосоване до різних потреб та поломки ліфтів у додатку
У Стокгольмі житло проєктують за принципом Kvarboende — «життя протягом усього циклу». Квартири мають бути зручними для людини навіть у разі погіршення мобільності з віком: без порогів, із широкими дверними прорізами й коридорами та просторими санвузлами.
Окремо місто розвиває когнітивно доступне житло. У таких помешканнях використовують регульоване антиблікове освітлення, посилену звукоізоляцію та спрощене візуальне зонування, щоб простір було легше сприймати й орієнтуватися в ньому.
Також пасажири можуть у реальному часі перевірити в додатку SL, чи працює ліфт на потрібній станції. Якщо підйомник раптово виходить із ладу, діє система Travel Guarantee: пасажир має право на безкоштовний альтернативний транспорт або адаптивне таксі за рахунок перевізника.
Париж: історичні сади без бар’єрів
У паризьких садах Тюїльрі та Люксембурзькому під час реновації основних алей старе пухке гравійне покриття замінили на ущільнений мінеральний матеріал. Він зберігає історичний вигляд парків, але створює тверду й рівну поверхню, якою зручніше пересуватися людям на кріслах колісних та батькам із дитячими візками.
Відень: місто, дружнє до людей із деменцією
У Відні діє програма Dementia-friendly Vienna, у межах якої працівників супермаркетів, банків і громадського транспорту навчають розпізнавати людей із порушеннями пам’яті та допомагати їм у повсякденних ситуаціях, зокрема зорієнтуватися в просторі.
Окремий напрям — сенсорні сади у міських парках. Їх облаштовують із рослинами та елементами, які можна відчувати на дотик, а також створюють спокійні зони для відпочинку й зниження сенсорного навантаження.
Рішення маленьких міст
Для невеликих європейських громад безбар’єрність часто стає частиною локальних рішень, які можна впроваджувати поступово та з урахуванням особливостей конкретної території. У дослідженні «Ліга Сильних» окремо проаналізувала програми безбар’єрності 10 невеликих європейських міст (муніципалітетів). Серед них — рішення у сфері транспорту, цифрових сервісів, міського простору та працевлаштування, які можуть бути корисними для українських громад.
Бреда: «розумна вулиця» допомагає уникати натовпу
На Willemstraat у Бреді створили безбар’єрний туристичний і транспортний коридор із тактильною навігацією та цифровою системою моніторингу потоків людей. Вона допомагає користувачам крісел колісних орієнтуватися на вулиці та обирати маршрут без скупчень людей під час масових заходів.
Більше прикладів рішень для покращення безбар’єрності шукайте в дослідженні «Ліги Сильних»: Desk Research: «Європейський досвід впровадження програм безбар’єрності. Резюме для України» — https://ls.org.ua/desk-research-yevropejskyj-dosvid-vprovadzhennya-program-bezbaryernosti-rezyume-dlya-ukrayiny/