Впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) не порушить права людей з інвалідністю. Про це повідомила виконавча директорка «Ліги Сильних» Дарʼя Сидоренко.
«Впровадження МКФ – це необхідний крок на шляху до демонтажу радянської неефективної системи Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та відходу від медичної моделі інвалідності до правозахисної. Це ніяк не порушить права людей з інвалідністю, їх не позбавлять виплат та пільг. Навпаки – для них мають створити більше послуг та можливостей», – зазначила виконавча директорка «Ліги Сильних» Дар’я Сидоренко.
Також Дар’я Сидоренко відмітила, що перехід на МКФ – це перший крок реформування системи. Він буде відбуватися паралельно з впровадженням електронної бази обміну інформацією та наданням реабілітаційних послуг незалежно від встановлення статусу інвалідності.
Впровадження міжнародного класифікатора (МКФ) передбачає переміщення фокусу з травм і захворювань на наслідки проблем зі здоров’ям. Це означає, що для людей з інвалідністю мають створити більше можливостей і послуг: доступ до освіти, перекваліфікація, поновлення працездатності, більше допоміжних засобів реабілітації.
«Разом з тим повноцінне реформування Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) потребуватиме більше часу. Зараз це принаймні 5 років перехідного періоду. Тому ми розпочали роботу над діючим законодавство для МСЕК. І зараз готуємо пропозиції. Також будемо робити карту змін для Міністерства соціальної політики, від якого залежить впровадження реформи», – відмітила Дар’я Сидоренко.
Нагадаємо, що «Ліга Сильних» у березні-квітні 2023 проводила опитування респондентів щодо їх взаємодії із МСЕК. В результаті виявили, що комісія недоступна для людей з інвалідністю, не надає достатньо інформації про етапи проходження процедур і необхідні документи. Згідно з опитуванням, комісія корумпована, а процеси затягнуті.
Також громадська спілка «Ліга Сильних» задекларувала, що в питаннях працевлаштування для людей з інвалідністю має бути запроваджений відсоток втрати працездатності за МКФ.
Роз’яснюємо, чому реформа МСЕК та впровадження МКФ необхідні.
Що не так з українською моделлю інвалідності? Що не так з українською моделлю інвалідності?
Зараз в Україні на рівні законодавства люди з інвалідністю – це передусім пацієнти, які потребують постійних медичних втручань, щоб вилікувати їх травми і хвороби. Але у розвинених демократичних країнах інвалідність – це один з аспектів людського різноманіття, а права людей з інвалідністю нарівні з іншими. Там працює правозахисна модель, до якої ми і прагнемо.
Навіщо реформувати МСЕК і чому спершу має бути впровадження МКФ?
Медико-соціальна комісія відома поганою репутацією. «Ліга Сильних» аналізувала відгуки респондентів про взаємодію з комісією і отримала такі висновки:
- МСЕК недоступна для осіб з інвалідністю
- МСЕК не надає прозорої інформації про процеси, етапи проходження комісії і необхідність тих чи інших документів
- Процеси затягнуті
- Відсутність цифровізації
- Комісія корумпована
Ця ситуація має бути змінена. Ціль – трансформувати систему загалом, щоб все працювало належним чином за замовчуванням, а не після судів, скарг та публічного розголосу.
Разом з тим повноцінне реформування МСЕК потребуватиме більше часу і ще принаймні пʼять років перехідного періоду вона буде функціонувати. «Ліга сильних» вважає, що вже зараз потрібно покращити законодавство, яке регулює діяльність комісії і працює над пропозиціями. Щодо більш ширшої реформи, то спілка має намір створити робочу групу, яка напрацює карту змін, зокрема, для Міністерства соціальної політики, від яких залежить реформування.
Перехід на МКФ – це перший крок у зміні системи паралельно з впровадженням електронної бази обміну інформацією та наданням реабілітаційних послуг незалежно від встановлення статусу інвалідності.
Навіщо переходити від «інвалідності» до «втрати функціональності» по МКФ?
Це необхідний крок, щоб українська модель інвалідності еволюціонувала від медичної до правозахисної.
Для цього ми повинні впровадити Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності і здоров’я (МКФ). Вона фокусується не на захворюваннях і травмах, а на наслідках проблем зі здоров’ям.
Наприклад, людина не може говорити, бо має фізичні або інтелектуальні порушення. У цьому випадку українська система фокусується на стані здоров’я, встановлює інвалідність і розглядає людину як пацієнта. Але за МКФ, людина – не тільки біологічна істота, але також соціальна. Тому допомога розглядається не лише в контексті лікування чи соціальних виплат, а також у підтримці під час навчання, працевлаштування і створенні можливостей.
Україна має на законодавчому рівні хоче розширити бачення інвалідності: це не тільки про стан здоров’я людини, але і про те, як вона може існувати у соціумі, працювати та бути включеною у суспільство.
Якщо зараз в українських термінах інвалідність – це лише про стан здоров’я і «обмеження життєдіяльності», то ми маємо перейти до фокусу на житті у соціумі та інклюзивності, як це передбачає Конвенція ООН з прав людей з інвалідністю.
Чи передбачають зміни скасування пільг та виплат?
Перехід від інвалідності до втрати функціональності не означає, що пільги та виплати мають бути скасовані. В ідеалі це означатиме, що для людей з інвалідністю навпаки мають створити більше можливостей і послуг: доступ до освіти, перекваліфікація, поновлення працездатності, більше допоміжних засобів реабілітації.
Якщо МКФ дійсно запрацює, то кількість офіційно визнаних осіб з інвалідністю зросте щонайменше втричі. Це означає, що набагато більше людей отримають послуги, яких вони потребують.
Це крок до зміни ставлення до людей з інвалідністю – вони вже не будуть потребуючими і споживачами, а рівними та гідними.
Текст підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.