У березні медіа писали про ключові напрями роботи «Ліги Сильних»: від правової допомоги та досліджень до адвокації системних змін і розвитку безбар’єрності в громадах. Розповідаємо, що було у квітні та які теми отримали найбільше висвітлення.
Дані, які показують реальний вплив енергетичної кризи
«Ліга Сильних» провела дослідження про вплив відключень електроенергії на людей з інвалідністю та їхні родини — і зафіксувала, що йдеться не лише про дискомфорт, а про базові умови життя.
Результати показали:
- порушення доступу до опалення, води, зв’язку та медичних послуг
- обмеження мобільності та безпеки (ліфти, освітлення, світлофори)
- значний вплив на психоемоційний стан — 92,4% респондентів повідомили про його погіршення
Окремо дослідження виявило регіональні особливості —наприклад, на Кіровоградщині тривалість відключень сягає понад 12 годин на добу, а опалення і водопостачання критично залежать від електроенергії. Це суттєво ускладнює повсякденне життя людей.
Ці дані стали основою для публічної розмови про те, як енергетична політика враховує потреби людей з інвалідністю. Саме ці аспекти — тривалість відключень і залежність базових послуг від електроенергії — були підсвічені у публічних матеріалах як ключові фактори впливу на якість життя.
Як «Ліга Сильних» спрощує доступ до правової допомоги — гаряча лінія
У березні «Ліга Сильних» розширила роботу гарячої лінії в межах проєкту «Доступне право» у кількох регіонах — зокрема на Херсонщині, Кіровоградщині та Одещині. А на Чернігівщині — ще й асистивні засоби. За п’ять місяців роботи гарячої лінії було надано першу тисячу консультацій.
Гаряча лінія дає можливість отримати безоплатну правову допомогу людям, які найчастіше стикаються з бар’єрами у доступі до захисту своїх прав: людям з інвалідністю, їхнім родинам, людям на етапі встановлення інвалідності, внутрішньо переміщеним особам, людям старшого віку та іншим.
Найбільше запитів від людей зараз стосуються юридичних консультацій довкола питань дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій. З такою проблемою надійшов 91 дзвінок. Трохи менше запитів стосуються загальних питань оформлення документів – 79 дзвінків. Третю сходинку запитів закривають питання відшкодування знищеного майна – 55 дзвінків. Також заявників цікавлять питання оформлення виплат, субсидій та грошової допомоги. У зимовий період актуальними виявились не лише питання перерахунку пенсій, а й отримання допомоги по опаленню.
Якщо вам відмовляють у належних виплатах чи пільгах, не реагують органи влади або ви вважаєте, що ваші права порушені — не зволікайте! Звертайтеся на гарячу лінію безкоштовної правової допомоги: +38 093 933 66 77. Наші фахівці на зв’язку понеділок – п’ятниця з 09:00–18:00.
Ключова цінність цієї роботи — у тому, що правова допомога стає реально доступною:
- консультації надаються щодня, безкоштовно та конфіденційно
- юристи пояснюють складні процедури простою мовою
- допомагають зрозуміти, чи було порушено права і які є варіанти дій
- підказують, куди звертатися і з чого почати вирішення ситуації
- за потреби супроводжують далі або перенаправляють до партнерських організацій
Такий підхід дозволяє вирішувати окремі запити та зменшувати бар’єри входу в систему правового захисту для людей, які раніше часто залишалися поза нею.
Про запуск і роботу гарячої лінії також писали регіональні онлайн-медіа, зокрема NewDay, Kirovograd24, 21 канал, Bessarabia Inform і Teplodar.
Адвокація: соцвиплати і Пенсійний фонд
Після передачі функції нарахування соціальних виплат від органів соцзахисту до Пенсійного фонду система зіткнулася з перевантаженням і збоями. Для людей це проявилося у чергах, затримках і ризику втрати критично важливих виплат.
Люди змушені годинами чекати у переповнених відділеннях, приходити по кілька разів і шукати альтернативні способи подати документи. Для частини родин — зокрема сімей, які виховують дітей з інвалідністю — це означає не лише додаткове навантаження, а й ризик залишитися без фінансової підтримки, від якої залежить повсякденне життя.
Проблема має системний характер. Серед ключових причин:
- необхідність проходження ідентифікації, про яку не всі були поінформовані
- збої в обміні даними між державними реєстрами
- різке зростання навантаження через передачу функцій і запуск нових програм виплат
- складність або недоступність онлайн-інструментів для частини людей
- ручна обробка заявок, що призводить до затримок
«Ліга Сильних» включилася у пояснення цієї ситуації та її причин. Експерти організації, зокрема юридичний радник і аналітик Ігор Бевх, розклали проблему на конкретні фактори і показали, чому вона не є поодиноким збоєм, а наслідком системних рішень.
Зокрема, «Ліга Сильних» акцентує:
- частина людей втратила виплати через непройдену вчасно ідентифікацію або відсутність інформації про нові правила
- автоматичний обмін даними між реєстрами фактично не працює належним чином
- онлайн-сервіси залишаються складними або недоступними для багатьох, зокрема для людей з інвалідністю та літніх людей
- нові програми виплат наклалися на процес передачі функцій і додатково перевантажили систему
Окремо Ігор Бевх звертає увагу на те, що нові програми виплат, зокрема пов’язані з народженням дітей, наклалися на процес передачі функцій і суттєво збільшили навантаження на систему. Водночас самі установи Пенсійного фонду часто залишаються фізично недоступними для людей з інвалідністю, що створює додаткові бар’єри.
Цифрові сервіси, які мали б спростити доступ до виплат, на практиці часто не працюють належним чином або залишаються недоступними для частини людей. У результаті це змушує людей звертатися до фізичних відділень і ще більше посилює черги.
Окремо ці питання та позицію «Ліги Сильних» висвітлювало медіа LB.ua у матеріалах «Як у маршрутці в годину пік: чому мами дітей з інвалідністю долають колапс у Пенсійному фонді» та «Чому передача соцвиплат до Пенсійного фонду спричинила черги — “Ліга Сильних”».
Соціальне таксі на Черкащині
У Драбівській громаді на Черкащині запрацювала нова соціальна послуга — «Соціальне таксі», реалізована у співпраці з «Лігою Сильних».
Це рішення відповідає на конкретну проблему — обмежений доступ до медичних послуг через транспортні бар’єри, з якими стикаються вразливі групи населення.
Послуга забезпечує безкоштовний доїзд до медичних закладів у Черкасах і назад для:
- людей з інвалідністю
- дітей з інвалідністю разом із супроводжуючими
- людей з онкологічними захворюваннями
- внутрішньо переміщених осіб
- людей старшого віку (70+)
Поїздки організовані кілька разів на тиждень за визначеним графіком із можливістю зворотного трансферу.
Для користування послугою необхідний попередній запис і документи, що підтверджують статус.
Запуск «Соціального таксі» — це приклад того, як через партнерство з громадою можна створити практичне рішення, яке відновлює доступ до базових послуг і зменшує ізольованість людей.
Безбар’єрність в Ірпені та Пустомиті
Як громада може зробити безбар’єрність своїм стратегічним напрямом — з цим розбиралися LIGA.net у спецпроєкті «Безбар’єрність як стратегія: як Ірпінь і Пустомити формують системну політику доступності» за підтримки «Ліги Сильних».
Матеріал підсвічує ключову проблему: попри національну стратегію, більшість просторів в Україні залишаються недоступними — лише близько 8,5% об’єктів є повністю безбар’єрними, а рішення часто мають фрагментарний характер
У цьому контексті досвід Ірпеня та Пустомит показує, як перейти від окремих рішень до системної політики.
В Ірпені безбар’єрність стала частиною відновлення громади після руйнувань. Співпраця з «Лігою Сильних» почалася з аудитів відбудованих об’єктів, які виявили типові помилки — навіть нова інфраструктура часто не враховувала інклюзивні стандарти. На основі цього громада:
- скоригувала підходи до відбудови
- інтегрувала безбар’єрність у програму розвитку
- запустила навчання для посадовців і керівників закладів
Окремий практичний результат — адаптація ліцею «Мрія», де створили повноцінний доступ для учня на кріслі колісному, зокрема до їдальні та укриття.
У Пустомитах фокус зробили на системному закріпленні змін. Співпраця з «Лігою Сильних» охопила як підготовку фахівців громади, так і практичну роботу з інфраструктурою: було проведено комплексний аудит об’єктів — освітніх, медичних і адміністративних, визначено пріоритетні рішення та забезпечено їх впровадження, зокрема через закупівлю необхідного обладнання — підйомників, слухових систем і навігації зі шрифтом Брайля.
Ключовим кроком стало інституційне оформлення: створення Ради безбар’єрності та закріплення відповідальності за інклюзивність у структурі міської ради.
Жінки в громадському секторі
До 8 березня Чорноморські новини опублікувало матеріал «Своя боротьба» про жінок, які очолюють громадські організації та працюють у сфері інклюзії, безбар’єрності та підтримки родин людей з інвалідністю.
У центрі матеріалу — історії Ольга Бобрусь і Нія Нікель. Їхній досвід показує, як особисті виклики стають точкою входу в громадську діяльність і трансформуються у системну роботу — від розвитку соціальних послуг і адвокації змін на рівні громад до підтримки родин і запуску ініціатив для матерів дітей з інвалідністю.
Окремий акцент зроблено на бар’єрах, з якими стикаються жінки: недовіра до їхньої експертизи, поєднання лідерських ролей із доглядом, а також нерівний розподіл відповідальності, який впливає на їхні можливості професійної реалізації.
Тренінг «Слова мають значення» для медійників
25 березня «Ліга Сильних» провела онлайн-тренінг «Слова мають значення», присвячений коректній термінології у темі інвалідності та безбар’єрності.
Подія була орієнтована на журналістів, працівників пресслужб і комунікаційні команди, однак фактично вийшла за межі цієї аудиторії — на тренінг зареєструвалися понад 650 учасників, більшість з яких не були медійниками. Це показало ширший запит на розуміння коректної мови у публічному просторі.
Під час тренінгу учасники:
- ознайомилися з актуальними підходами до використання термінів
- розібрали типові помилки у висвітленні теми інвалідності
- зрозуміли, яких формулювань варто уникати і чому це важливо
- отримали практичні інструменти для щоденної комунікації
Окрему увагу було приділено державному стандарту «Термінологія безбар’єрності», який уніфікує понад 100 недискримінаційних термінів і рекомендований для використання у медіа, державних комунікаціях та громадському секторі.
Після події учасники отримали запис тренінгу, а «Ліга Сильних» готує додаткові інформаційні матеріали у відповідь на запитання, які не встигли розглянути під час ефіру.
Інші новини «Ліги Сильних»
«Ліга Сильних» оголосила про старт онлайн-курсу «Шаноблива комунікація та інклюзивна взаємодія в школі» для освітян, спрямованого на розвиток практичних навичок роботи в інклюзивному середовищі. Курс охоплює не лише базові принципи інклюзивної освіти, а й щоденну взаємодію в класі — від коректної комунікації та адаптації навчального процесу до реагування на булінг і запобігання «псевдоінклюзії». Учасники отримують інструменти для створення безпечного та недискримінаційного середовища в школі, а також навички співпраці з батьками та фахівцями супроводу.
Також «Ліга Сильних» розпочала реалізацію проєкту SAFE, спрямованого на підвищення безпеки та зменшення вразливості людей з інвалідністю в умовах війни. Проєкт поєднує пряму фінансову підтримку (щонайменше 200 грошових сертифікатів), впровадження безбар’єрних рішень у громадах і розвиток локальних сервісів через партнерські організації. Йдеться про комплексний підхід — від закриття базових потреб до створення більш стійкої системи підтримки, яка включає доступну інфраструктуру, психосоціальну допомогу, розвиток навичок і підтримку родин.
Голова правління «Ліги Сильних» Уляна Пчолкіна під час міжнародного воркшопу у Варшаві представила п’ять рекомендацій для інклюзивного реагування на кризу, сформованих на основі досвіду війни в Україні. Вони стосуються включення людей з інвалідністю у планування ще до криз, системної участі їхніх організацій у прийнятті рішень, збору якісних даних, поєднання гуманітарної допомоги з розвитком і підтримки жіночого лідерства. Ключовий меседж — існуючі міжнародні стандарти вже містять необхідні принципи, однак без їх реального впровадження люди з інвалідністю залишаються поза системними рішеннями.
Робота «Ліги Сильних» також охоплює зміни у сфері працевлаштування — зокрема участь у розробці законопроєкту про розумне пристосування. Він передбачає спрощення процедур компенсації для роботодавців за облаштування робочих місць, більшу операційну гнучкість і створює фінансові стимули для найму людей з інвалідністю. Це не лише розширює можливості для працівників, а й зменшує бар’єри для бізнесу — від складних процедур до витрат на адаптацію. Такі зміни можуть суттєво вплинути на рівень зайнятості, особливо в умовах дефіциту кадрів, і створюють передумови для системного залучення людей з інвалідністю до ринку праці.
У Івано-Франківську «Ліга Сильних» провела тренінг для лікарів щодо раннього виявлення потреби в реабілітації, зосереджений на зміні підходу до лікування — від «післялікарняного етапу» до невід’ємної частини процесу відновлення. Учасники працювали з практичними кейсами, вчилися розпізнавати перші ознаки втрати функціональності та взаємодіяти в мультидисциплінарних командах. Окремий акцент зроблено на тому, що своєчасне направлення на реабілітацію дозволяє суттєво зменшити рівень інвалідизації та повернути людину до самостійності й активного життя.
Результати дослідження про вплив відключень електроенергії були представлені «Лігою Сильних» на рівні міжнародної координації — під час зустрічі Технічної робочої групи Кластеру захисту. Презентація підсвітила критичні ризики для людей з інвалідністю, зокрема проблеми з водопостачанням, гігієною та безпекою, і стала основою для планування гуманітарних програм. Зокрема, отримані дані враховуються донорами при визначенні потреб у підтримці.