У Києві 18 березня відбулася стратегічна сесія спільноти громадських організацій «Ліги Сильних» за участі організацій-засновниць, регіональних партнерів та міжнародних експерток. За результатами цієї зустрічі «Ліга Сильних» сформувала стратегічний план до 2030 і тактичні кроки на 2026 рік.
Хто брав участь?
На зустрічі, окрім власне «Ліги Сильних», були присутні її організації-засновниці: «Бачите серцем», «Відчуй» і «Родина для осіб з інвалідністю».
Долучилися ще регіональні громадські організації, з якими «Ліга Сильних» співпрацювала в межах проєктів або які брали активну участь у внутрішніх обговореннях і робочих групах. Серед них — «Безбар’єрний Тернопіль», Центр «Промінь надії», «Майстерня мрії», Благодійний фонд «Родина ЛГ», ГО «Незабуті» та інші.
Також до зустрічі приєдналися представниця Європейського форуму інвалідності (EDF), Філіпа Такер та представниці «Christian Blind Mission»: Юлія Шенборн, координатор програм в Україні, та Юлія Блозер, координатор проєкту в Україні. Вони поділилися своїм баченням і зовнішньою експертизою, що стало цінним внеском у роботу сесії.
«Ми, як організація, не можемо закривати всі потреби людей з інвалідністю. І дуже корисно, що тут я познайомилась з іншими організаціями. Ще один важливий крок — це розвиток партнерств. Це дуже корисно, коли особисто є знайомство, і далі ти вже розумієш, до кого можна звернутися», — прокоментувала Тетяна Михайлова, виконавча директорка Благодійний Фонд «Орфанні Синиці».
Що обговорювали?
Стратегічна сесія стала основою для формування стратегії розвитку спільноти «Ліги Сильних» до 2030 року. Під час роботи учасники проаналізували, як сьогодні функціонує спільнота, як організації можуть підсилювати одна одну та які бар’єри заважають розвитку, зокрема для невеликих локальних ініціатив — як нових, так і тих, що вже є частиною мережі, але потребують посилення інституційної спроможності.
Окрему увагу приділили визначенню принципів і правил взаємодії, ролей учасників, а також тому, як саме організації можуть долучатися до спільних цілей і брати участь у їх реалізації. Ці напрацювання лягли в основу стратегічного документа.
«Я вже не вперше на такій сесії, не лише у «Ліги», і спочатку це здавалось не цільовим використанням грошей, часу та інших ресурсів. Але я відмітила, з кожної зустрічі все-таки залишаються ті люди, які справді можуть щось зрушити з мертвої точки. І такі обговорення дають свої результати, тому що ми переходимо від просто знайомства і озвучення своїх болей і питань до практичного вирішення цього. Вже визначаються ті цілі, як це робити, хто бере відповідальність та реалізовує», — прокоментувала Тетяна Михайлова, виконавча директорка Благодійний Фонд «Орфанні Синиці».
Стратегія покликана перевести спільноту «Ліги Сильних» з режиму окремих активностей, запитів і домовленостей у формат керованої системи. Вона не описує всі можливі ініціативи, а задає рамку того, як працює спільнота: які результати має досягати, які сервіси є пріоритетними, як ухвалюються рішення і як вимірюється прогрес.
Її головне завдання — бути практичним робочим інструментом для команди. На основі стратегії формуватимуться щорічні операційні плани, квартальні пріоритети, правила взаємодії з учасниками спільноти, програми підтримки та система моніторингу результатів.
Які проблеми є зараз?
- Частина організацій має низьку інституційну спроможність: складно відповідати донорським вимогам, бракує стабільного фінансування та експертної підтримки.
- Недостатній рівень компетенцій у національній і локальній адвокації, відсутня спільна позиція з ключових питань.
- Нерівномірна та загалом низька залученість організацій у життя спільноти.
- Слабке розуміння цінності участі, психоемоційне виснаження учасників.
- Фрагментована комунікація та слабка інфраструктура: відсутність єдиної бази членів, нерегулярний збір даних, нестача інклюзивних локацій і підтримуючих сервісів.
Чого хочемо досягти?
Мета спільноти — сформувати середовище, в якому організації стають спроможнішими і можуть системно працювати для людей з інвалідністю та їхніх родин. Йдеться не лише про розвиток самих організацій, а про посилення соціального включення і реальну присутність якісних ініціатив у громадах по всій Україні.
До 2030 року спільнота має перетворитися на керовану «м’яку мережу» — із зрозумілими правилами входу та участі, повторюваною системою сервісів і зростаючою фінансовою та управлінською спроможністю учасників. Паралельно має посилитися і участь людей з інвалідністю у житті громад — не формально, а через реальні механізми впливу, участь у рішеннях і локальних ініціативах.
Пріоритетні напрями розвитку згруповані у дев’ять блоків, які визначають, над чим саме працюватиме спільнота для досягнення стратегічних цілей:
- фінансова передбачуваність і здатність організацій самостійно залучати ресурси
- управлінська зрілість: стратегування, політики, внутрішні процеси
- практичні компетенції: грантрайтинг, фандрейзинг, реалізація проєктів, адвокація
- розвиток підтримуючої мережі: нетворкінг, обмін практиками, партнерства
- точкова back-office підтримка: юридичні, бухгалтерські, методичні питання
- механізми спільної адвокації і локальної участі людей з інвалідністю
- розвиток інструментів і баз: база членів, карта організацій, база кейсів і досліджень
- психоемоційна підтримка учасників і формати, що враховують їхнє навантаження
- прозорі правила взаємодії та зрозумілий онбординг у спільноту
У цій моделі роль «Ліги Сильних» — не виконувати роботу за організації, а створювати умови для їх розвитку. Вона виступає як координатор і фасилітатор спільноти, формує правила взаємодії, задає стандарти якості, модерує сервіси і працює як аналітичний центр, який бачить всю систему і допомагає їй розвиватися.
Ключові принципи:
- Фокус на потребах і результатах, а не на кількості активностей
- Концентрація ресурсів на пріоритетних напрямах
- Кожен сервіс прив’язаний до конкретного результату і етапу розвитку організації
- Прозорі правила важливіші за неформальні домовленості
- Спільнота працює як взаємність: можливості — участь — відповідальність
- Дані і моніторинг є основою управління, а не додатковим інструментом
«Корисно, що по-перше, це спільна участь всіх учасників у прийнятті рішень, у виявленні проблем, прийнятті рішень і спільна побудова подальших дій для розвитку організації, для підвищення спроможності, як самої спільноти, так і членів організації», — прокоментувала Людмила Лисенчук, психолог ГО «Черкащани Уманщини».
Які цілі визначили?
Спільнота визначила дві ключові вимірювані цілі до 2030 року:
- 50% організацій у спільноті є фінансово та управлінськи спроможними
- щонайменше 5% людей з інвалідністю залучені до активної участі в житті громад
Реалізація стратегії розрахована на кілька етапів, кожен із яких має свою управлінську логіку — від запуску базових механік до масштабування і досягнення зрілості системи. Основні цільові орієнтири за роками такі:
2026 — рік побудови системи. У фокусі — запуск базової логіки роботи спільноти. Передбачено впровадження маршруту організацій, перші оцінки спроможності, запуск акселератора заявок і менторських програм (орієнтир — близько 40 підготовлених заявок). Паралельно формуються базові механізми участі: збір даних, перші ініціативні групи, школа участі та щонайменше дві адвокаційні й дві інформаційні кампанії. Також запускається інфраструктура: хартія, онбординг, база членів, регулярний збір даних і карта організацій.
2027 — рік стабілізації і першого масштабування. Основний акцент — закріплення запущених механік і поява перших стабільних результатів. Розвивається система менторства, з’являються сталі кейси фінансування і реалізації проєктів. У напрямі участі запускається школа радників, розширюється кількість локальних ініціатив і відкритих зустрічей. Водночас формується регулярний цикл управління спільнотою: робочі групи, планування і звітування.
2028 — рік розширення результатів. Все більше організацій проходять повний цикл — від ідеї до реалізації проєктів. Локальні кейси починають формувати спільну силу мережі, а напрацьовані підходи масштабуються. Спільнота переходить від точкових результатів до системного відтворення практик.
2029 — рік мережевого посилення. Зростає частка організацій, які можуть виступати ресурсом для інших — ділитися досвідом, менторити, ініціювати проєкти. Посилюється локальний і національний вплив спільноти. Інфраструктура дозволяє працювати з більшим обсягом ініціатив без втрати якості.
2030 — рік перевірки зрілості системи. Спільнота досягає цільового рівня розвитку: формується достатня кількість результативних організацій, а участь людей з інвалідністю стає системною і помітною у громадах. Мережа функціонує як цілісна, керована система зі зрозумілими правилами, сервісами і результатами.
Нагадаємо, що проєкт Empower Ukraine впроваджується за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO), CBM та Європейського Форуму з питань осіб з інвалідністю.