Незважаючи на те що Україна є соціальною державою, у країні недостатньо законодавства яке би допомагало 1,5 млн людей з інвалідністю скористатися нормою розумного пристосування. Ситуація має змінитися завдяки набуттю чинності з 1 січня 2026 року закону, який запровадить нові рамкові механізми у процедурі розумного пристосування.
Про це в ефірі Українського радіо у програмі «Сьогодні. Зранку» заявила виконавча директорка Громадської спілки «Ліга сильних» Дарʼя Кукуріка. Вона також пояснила, що закон, який відкриває нові можливості для розумного пристосування, потребує доопрацювання.
«Що ми хочемо покращити? Є позитивний приклад європейських країн – це надання можливості для фізичної особи-підприємця витратити кошти на розумне пристосування і отримати компенсацію. Наразі на це мають право лише роботодавці. Друге положення, з яким ми працюємо, для того, щоб людина з інвалідністю не зверталась до роботодавця, а звертаючись до центру зайнятості напряму могла отримати розумне пристосування. Ми працюємо ще над спрощенням процедури отримання розумного пристосування для того, щоб виключити Держпраці з процесу проведення перевірок. Очікуємо, що десь 1,5 млн людей з інвалідністю, які потребують розумного пристосування, потенційно скористаються такою перевагою і для них це буде додаткове спрощення для працевлаштування», – твердить Дарʼя Кукуріка.
Вона наводить дані із дослідження, яке проводила «Ліга сильних» цього року, про те наскільки задіяні люди з інвалідністю на ринку праці.
«В Україні, якщо ми подивимось статистично, то десь від 15 до 20% в залежності від різних ресурсів людей з інвалідністю працевлаштовані. Якщо ми подивимось не просто на відсотки, а уявимо реальну кількість – це приблизно 400-500 тисяч людей з інвалідністю працевлаштовані з потенційно 2,9 млн людей працездатного віку. Ми бачимо, що велика кількість людей з інвалідністю зараз не мають роботи», – каже Дарʼя Кукуріка.
Додатковий ресурс для людей з інвалідністю
«32% людей з інвалідністю мають вищу освіту, 45% людей професійно-технічну освіту, 70% людей мають досвід роботи і 74% мають постійний доступ до інтернету. Тобто це для людей з інвалідністю велика можливість працювати і мати додатковий ресурс. Якщо ми говоримо про зміни які будуть діяти з 1 січня 26-го року законопроект по-перше він рамковий, тобто це означає, що він є основою для подальших змін в законодавство, по-друге, він починає ті зміни, які запроваджуватимуть певні додаткові стимули для роботодавців брати людей з інвалідністю», – підкреслює Дарʼя Кукуріка.
На питання, що змінюється для людей з інвалідністю з 1 січня, вона каже не лише про покращення процедури щодо розумного пристосування. Мова йде про фізичне облаштування робочого місця, приміщення, забезпечення для супроводу, допомогу орієнтуватися в приміщенні.
«Продовжує діяти квотування робочих місць. Що це означає? Якщо у роботодавця є від 8 до 24 працівників на нього покладається обов’язок працевлаштувати одну людину з інвалідністю. Якщо більше 25, то це вже – 4%. Раніше при непрацевлаштуванні спиралися на штрафи. Зараз це переноситься на щоквартальний внесок і ці внески мають бути спрямовані в Фонд соціального захисту і відповідно далі спрямовуватися на покращення робочих місць для людей з інвалідністю», – підкреслює вона.
Чотири бар’єра для працедавців
Ще одне питання – як бачать розумне працевлаштування роботодавці. Сьогодні можна казати про чотири основні бар’єра, які заважають розвитку як працевлаштуванню людей з інвалідністю, так й впровадженню розумного пристосування. 23% роботодавців кажуть. Про відсутність підтримки з боку держави. У 22% є сумніви щодо ефективності роботи людей з інвалідністю. Про недоступність робочого простору кажуть 22%, і про фінансові труднощі з адаптацією робочого місця – 19%.
Дарʼя Кукуріка вважає, що всі ці бар’єри можна подолати: «Наприклад, через запропонування часткової залученності, віддаленої роботи, можливостей супроводу на робочому місці. Це така соціальна послуга, яка має існувати для людей з інвалідністю яка допоможе і роботодавцю і команді». Вона каже, що держава або місцеві бюджети можуть допомогти отримувати оплачувані послуги супроводу людини з інвалідністю під час її адаптації на робочому місці. Але загалом, певні активності, пов’язані з облаштуванням та впровадженням розумного пристосування, не вимагають додаткових грошових ресурсів.
Публікацію створено ГС «Ліга Сильних» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГС «Ліга Сильних» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.