75% українців нічого не знають про підтримане проживання, при цьому 78% опитаних дуже або радше добре ставляться до ідеї підтриманого проживання людей з інтернатів у їхніх громадах. Такі результати показало дослідження «Ставлення до людей з інвалідністю та підтриманого проживання», яке на замовлення громадської спілки «Ліга Сильних» провів Харківський інститут соціальних досліджень. Публічна презентація його результатів відбулася 1 листопада в Українському кризовому медіацентрі.
«Деінституціалізація — це можливість для людей, які проживають в інтернатній системі зараз повернутися або почати проживати в громадах та обирати, де вони хочуть жити. Для реалізації цього процесу потрібно зробити низку кроків. Один з них – запровадження соціальних послуг, зокрема підтриманого проживання. Вона є перехідним етапом до незалежного життя. Підтримане проживання означає, що люди повертаються в громади, живуть серед людей, які не мають інвалідності. Їм проводять певні навчання, які допомагають здобути навички самостійного життя», – зауважила виконавча директорка «Ліги Сильних» Дарʼя Сидоренко.
За її словами, через повномасштабну війну росії проти України процес інституалізації лише посилився. Існують випадки, коли військові, які отримали поранення, та люди, які втратили домівку, потрапляли у інституційні заклади.
Координатор соціально-освітніх проєктів, наставник і голова Офісу дітей та молоді «ДІйМО», до 16 років – вихованець інтернатних закладів Кирило Невдоха наголосив, що процеси деінституціалізації дорослих та дітей тісно повʼязані, оскільки саме інституціалізація дітей визначає, чи потрапить особа у таку в інституцію в дорослому віці.
«Інтернет – це вирок для дитини чи молодої людини, а не можливість стати на ноги і бути самодостатньою. Саме інтернат і інституціалізація формує залежність молоді, а особливо зі складними порушеннями розвитку. Якщо у людини відсутня кінцівка чи присутні певні порушення, то це не говорить про те, вона не може працювати. У нас є різна робота. Але суспільство одразу ставить хрест і вирішує, що інтернат краще для дитини чи молодої людини», – ділиться Кирило Невдоха.
За словами провідного експерта Харківського інституту соціальних досліджень Андрія Черноусова попри загальну підтримку ідеї підтриманого проживання, у суспільстві існує значний брак обізнаності про послугу, що створює перешкоди для її впровадження в громадах.
Загалом, результати дослідження показали наступні тенденції:
- 75% респондентів зазначили, що нічого не знають про підтримане проживання. Щось чули 20%, та добре знають лише 5% респондентів. 78% опитаних дуже або радше добре ставляться до ідеї підтриманого проживання людей з інтернатів у їхніх громадах.
- 41% опитаних вважають, що їхні громади не готові до впровадження програм підтриманого проживання для людей з інтернатів. Втім, близько третини респондентів вказали на часткову готовність їхніх громад (29%), ще 10% зазначили, що їхні громади повністю готові до впровадження таких програм.
- Серед основних переваг підтриманого проживання в громаді для людей з інвалідністю 62% респондентів вказали на такі аспекти, як підвищення якості життя та краще включення людини в суспільне життя. 58% та 53% відповідно зазначили покращення психічного та фізичного здоров’я.
- Найбільшими викликами для впровадження програм підтриманого проживання опитані вважають недостатню фінансову підтримку (75%) та нестачу кваліфікованих спеціалістів (58%). Також 44% вказують на складнощі адаптації людей з інтернатів, а 37% — на негативне ставлення населення.
Соціологічне дослідження проводилось у липні-серпні 2024 року. Участь у цьому взяли 2113 респондентів з усієї території України, окрім територій, які тимчасово не контролюються владою України. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», який з 2023 року активно підтримує напрямок деінституціалізації в Україні.
«Ми хочемо, щоб в Україні інституцій ставало менше. Щоб ветерани чи внутрішньо переміщені особи не потрапляли в ситуації, коли будуть змушені перебувати в інституціях. Тому для нашої програми реформа ДІ залишається в пріоритеті на майбутні роки. Але ми розуміємо, аби рухати цю реформу нам потрібне хороше підґрунтя і база – дослідження, оцінка потреб, розуміння готовності громад», – наголосила менеджерка програми «Громадянська стійкість» Міжнародного фонду «Відродження» Вікторія Стократюк.
Дослідження організоване громадською спілкою «Ліга Сильних» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Деінституціалізація можлива (ДІМ)». Дослідження представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
