2 березня презентували перший в Україні стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності». До участі в робочій групі експертів, що розробляли його, долучився представник ГС «Ліга Сильних», фахівець з доступності та інклюзивних практик Володимир Висоцький.
Створення Стандарту є продовженням ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Цей документ став результатом кількамісячної роботи експертної групи, утвореної під егідою Національної комісії зі стандартів державної мови. Презентація Стандарту об’єднала урядовців, міжнародних експертів, освітян, представників громадського сектору.
Презентований документ уніфікує недискримінаційну лексику та визначає перелік слів, які мають бути виведені з офіційного вжитку. Затверджені норми охоплюють понад 100 термінів. Вони стосуються прав і можливостей людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, батьків із дітьми та інших груп, що стикаються з упередженнями.
Затверджена термінологія стане обов’язковою для офіційної документації, правничої та наукової літератури, сфери освіти та урядування. Також стандарт рекомендований для використання у медіа та публічних комунікаціях.
Документ уже доступний на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови: https://mova.gov.ua/news/bezbariernist-tse-filosofiia-suspilstva
«Хтось каже “безробітний” або “бездомний”, і цей ярлик звучить як доконаність. Але якщо скажемо “людина без дому”, “людина без роботи” – видно, що йдеться про обставини, які можуть і повинні змінитися. Мова – частина гідності обох сторін: і того, хто говорить, і того, про кого йдеться. Тому час відвикати від ніби звичного “сурдоперекладач”, бо насправді це “перекладач жестової мови” — із фокусом і повагою до мови й тих, хто нею користується», – зазначила перша леді Олена Зеленська для офіційного пресрелізу заходу.
У робочій групі з розробки стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності» взяв участь фахівець з доступності та інклюзивних практик ГС «Ліга Сильних» Володимир Висоцький. Разом з колегами вінпрацював над визначеннями, зокрема пов’язаними з безбар’єрністю, долучався дообговорень та надавав пропозиції з метою приведення термінів у відповідність до кращих міжнародних практик.
«Сама ідея створити такий стандарт — дуже слушна, адже до цього часу в Україні був відсутній комплексний офіційний документ, який би регламентував вживання коректної термінології. Тепер, на додачу до численних рекомендацій центральних органів виконавчої влади щодо коректної комунікації, є можливість посилатися на цей стандарт. Довгий час для обґрунтування необхідності вживання коректної лексики ми здебільшого апелювали до норм моралі, етики і навіть здорового глузду. Тепер з’явився ще один сильний, вже формальний аргумент на користь людиноцентричного підходу у мовленні. Водночас, документ не слід вважати ідеальним — щодо окремих термінів у представників громадянського суспільства та фахівців можуть виникати певні зауваження, але конструктивна дискусія на цю тему — це добре», — поділився Володимир Висоцький.
Він зауважив, що з часом до стандарту можуть вноситися зміни — можливе його розширення, внесення уточнень та коректив. Наразі прийнято другу редакцію. Очікується ухвалення третьої, фіналізованої редакції, тому документ ще перебуває в процесі доопрацювання.
«Сам факт того, що в нас з’являється такий стандарт державної мови, говорить про те, що питання безбар’єрності невідворотно набувають стратегічного значення для різних сфер державної політики, і роль її лексичного, лінгвістичного виміру не слід недооцінювати. Те, як ми говоримо, визначає наше ставлення, формує ставлення людей, які нас оточують, і зрештою впливає на ті рішення, які всі ми приймаємо. Зміна у сприйнятті людського різноманіття починається з подолання стереотипів і упереджень», — вважає Володимир Висоцький.
Той факт, що до розробки Стандарту нарівні з фахівцями з лінгвістики та представниками органів державної влади були долучені представники громадянського суспільства, є гарним прецедентом учасницького підходу до формування важливих для держави документів у сфері безбар’єрності.
«Для “Ліги Сильних” це теж гарний приклад залученості до такого національного процесу з адвокації прав людей з інвалідністю саме в частині коректної термінології, про яку ми постійно говоримо, якій регулярно навчаємо представників місцевого самоврядуванння, вживання якої системно відстоюємо», — додав Володимир Висоцький.
Радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна наголосила, що стандарт пропонує нейтральні слова для щоденної практики безбар’єрності. Це зробить публічні послуги, заходи та взаємодію з державою доступнішими для кожного громадянина.
«В основі стандарту правозахисний принцип «спочатку людина». Коли ми прибираємо з мови стигматизуючі фрази — це повертає людям їх суб’єктність. Адже поважне ставлення до особистості проявляється у коректній комунікації», — додала уповноважена Президента.
«Наша наступна мета — вбудувати стандарт у щоденну роботу держави, щоб правильні слова використовувалися “за замовчуванням”», — підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.
«Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності» – це нормативний документ, напрацьований у синергії фахівців із безбар’єрності, правників і мовознавців, який унормовує й систематизує терміни та визначення до них у сфері безбар’єрності, розширює сферу використання української термінології з питань безбар’єрності», — зауважила Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров.