Громадська спілка «Ліга сильних» звертається до голови Верховної Ради України, голів депутатських фракцій, голів комітетів та народних депутатів із закликом невідкладно включити до порядку денного та розглянути в першому читанні законопроєкт №14389 щодо вдосконалення механізму забезпечення розумного пристосування.
Законопроєкт було зареєстровано у Верховній Раді 21 січня 2026 року. У лютому профільний Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував включити його до порядку денного та прийняти за основу.
Відтоді минуло понад чотири місяці. Однак законопроєкт досі очікує розгляду парламентом.
У цей час право понад мільйона людей з інвалідністю на розумне пристосування залишається значною мірою декларативним. Законодавство визнає таке право, але без чіткої процедури його реалізації люди продовжують стикатися з бар’єрами під час пошуку роботи, проходження співбесід, професійного навчання, виконання трудових обов’язків і кар’єрного зростання.
Україна не може дозволити собі подальше зволікання.
Право на працю має діяти на практиці
Розумне пристосування — це необхідні в конкретній ситуації зміни, які дають людині з інвалідністю можливість працювати нарівні з іншими.
Це може бути:
- адаптація робочого місця або обладнання;
- гнучкий графік чи додаткові перерви;
- дистанційна або надомна робота;
- інформація у доступному форматі;
- переклад жестовою мовою;
- підтримка асистента;
- адаптація процедури співбесіди, тестування або професійного навчання;
- зміна окремих робочих процесів без зменшення оплати праці.
Йдеться не про привілеї чи особливе ставлення. Йдеться про усунення конкретного бар’єра, який заважає конкретній людині реалізувати своє право на працю.
Законопроєкт №14389 має зробити цей механізм зрозумілим і дієвим. Він визначає порядок звернення людини по розумне пристосування, обов’язки роботодавця, процедуру ухвалення рішення та можливість оскаржити необґрунтовану відмову.
Важливо, що право на розумне пристосування має діяти на всіх етапах трудових відносин: від проходження співбесіди та працевлаштування до професійного навчання, кар’єрного розвитку, збереження роботи та повернення до неї після набуття інвалідності.
Законопроєкт також передбачає механізми компенсацій, грантів і співфінансування заходів розумного пристосування. Це означає, що витрати не повинні автоматично й повністю покладатися на роботодавця, особливо коли йдеться про малий або середній бізнес.
Окремо передбачена можливість отримувати підтримку для самозайнятих людей з інвалідністю та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Українському бізнесу бракує людей
Зволікання з розглядом законопроєкту відбувається на тлі дедалі гострішого дефіциту працівників.
За результатами травневого опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 69% опитаних промислових підприємств назвали брак робочої сили головною перешкодою для ведення бізнесу під час війни. Це найвищий показник за весь час проведення цього опитування.
Водночас понад мільйон людей з інвалідністю працездатного віку залишаються поза ринком праці. Частина з них готові й хочуть працювати, але стикаються з фізичними, комунікаційними, організаційними та процедурними бар’єрами.
Україна не може одночасно говорити про критичну нестачу працівників і залишати людей за межами ринку праці через перешкоди, які можна усунути.
Розумне пристосування не вирішить усіх проблем зайнятості людей з інвалідністю одним рішенням. Однак без дієвого механізму розумного пристосування рівний доступ до праці залишатиметься лише задекларованим правом.
Зволікання має реальні наслідки
Кожен місяць, протягом якого законопроєкт не розглядається, -це втратчені можливості конкретних людей.
Людей, які не можуть пройти недоступну процедуру відбору.
Працівників, які втрачають роботу після набуття інвалідності, хоча могли б продовжувати працювати за умови забезпечення розумного пристосування.
Людей, які не отримують необхідного обладнання, доступної інформації, гнучкого графіка чи іншої підтримки.
Роботодавців, які потребують працівників, але не мають достатньо зрозумілого механізму організації та фінансування розумного пристосування.
В умовах повномасштабної війни кількість людей, які набувають інвалідність, зростає. Тому створення реального механізму повернення до роботи та професійного життя — це не другорядне соціальне питання. Це частина економічної стійкості, відновлення країни та виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань.
Наша вимога
Громадська спілка «Ліга сильних» закликає:
- Голову Верховної Ради України — невідкладно включити законопроєкт №14389 до порядку денного;
- голів депутатських фракцій і комітетів — підтримати його розгляд;
- народних депутатів України — проголосувати за законопроєкт у першому читанні та забезпечити його подальше якісне доопрацювання із залученням людей з інвалідністю та організацій, які їх представляють.
Право на працю не має залежати від того, скільки місяців законопроєкт очікує в парламенті.
Люди з інвалідністю не мають чекати, поки усунення бар’єрів стане політичним пріоритетом.
Україні потрібне рішення. Законопроєкт №14389 має бути винесений на розгляд Верховної Ради.
Якщо ви представляєте громадську організацію та підтримуєте наше звернення, заповніть, будь ласка, форму за посиланням і долучіться до спільної вимоги винести законопроєкт на голосування: https://forms.gle/hSYbidiKyeNpR3Am9