Міністерство розвитку громад та територій України врахувало пропозиції громадської спілки «Ліга Сильних» щодо розширення переліку об’єктів, які підлягатимуть моніторингу безбар’єрності у 2026 році. Про те, чому це рішення є важливим кроком для розвитку безбар’єрного середовища в Україні, в програмі «Сьогодні. Зранку» на Українському радіо розповів фахівець із питань доступності громадської Спілки «Ліга Сильних» Володимир Висоцький.
За його словами, щороку до переліку об’єктів моніторингу включають широкий спектр громадських просторів. Йдеться про будівлі, де надаються соціальні та культурні послуги, об’єкти, пов’язані з ветеранською політикою, житлову забудову, транспортну інфраструктуру, вулиці та дороги. Цього року перелік додатково розширили за рахунок об’єктів благоустрою та рекреаційних зон.
«На наше глибоке переконання, моніторити мають всі обʼєкти, які є загальнодоступними для публіки, оскільки Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, яка є обовʼязковим документом якраз і говорить про те, що все те, що є доступним для широкого загалу має бути доступним і для людей з інвалідністю. Тому нашою щорічною місією у травні, коли якраз і формується цей перелік, є надсилання листів до Міністерства розвитку громад і територій з проханням максимально розширювати перелік обʼєктів, аби ми мали достовірну й повну інформацію про стан доступності всієї інфраструктури», — наголосив Володимир Висоцький.
За словами експерта, відповідальність за проведення моніторингу несуть балансоутримувачі або управителі об’єктів. Наприклад, у школі його проводить адміністрація закладу, а громадські організації можуть долучатися до процесу як партнери та консультанти. Після завершення моніторингу в ідеальному світі управитель чи керівник об’єкта має створити план заходів, знайти ресурси, визначити відповідальних осіб, розробити проєктну документацію, тощо. За словами Володимира Висоцького, з таким підходом обʼєкт із десятьма виявленими барʼєрами може за певний час зменшити їхню кількість поступово до пʼяти і ось таким шляхом за декілька років можна дійти до суттєвого підвищення ступеня доступності. Водночас Володимир Висоцький попереджає: швидких і дієвих результатів тут чекати не варто.
«Будемо відвертими, ми маємо справу з дуже старою інфраструктурою. Ми маємо справу з обʼєктами, які будувалися без жодних думок про доступність. Ми маємо справу із величезною кількістю об’єктів, які перебувають в досить незадовільному технічному стані, де інколи крім доступності потрібно ще комунікації змінювати чи здійснювати поточні або капітальні роботи. Це такий досить складний, нешвидкий процес, який потребує системного і сталого підходу. Люди чекають швидких змін — ми це розуміємо, але якісні зміни швидкими, навряд чи, можуть бути».
Зачепили в етері і питання вартості створення безбар’єрного простору в громадському місці. За словами Володимира, для того, щоб поставити піднімальну платформу на сходи, треба виділити 200-500 тисяч гривень. На облаштування нормативного пандусу піде в середньому 150 тисяч гривень, замінити двері коштує тисяч 20-30 тисяч гривень, а от щоб зробити капітальний ремонт вбильні доведеться витратитися. Це може коштувати і сто тисяч гривень, і мільйон — залежно від обсягу проєкту та від розміру самого приміщення. Бюджет залежить від того, наскільки комплексним є підхід.
Наприкінці Володимир Висоцький нагадав, що зараз «Ліга Сильних» проводить опитування серед органів місцевого самоврядування, у якому збирає інформацію про доступність і те, як Спілка може допомогти розбудовувати доступність на місцях.