Міністерство розвитку громад та територій України прийняло пропозиції громадської спілки «Ліга Сильних» щодо розширення переліку об’єктів для моніторингу безбар’єрності. Новий перелік на 2026 рік вже опубліковано на сайті Міністерства.
Раніше ми писали, що «Ліга Сильних» звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України із закликом включити до моніторингу не лише будівлі, а й ті об’єкти, від доступності яких залежить повсякденне життя людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Йшлося про укриття, місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, зупинки громадського транспорту, об’єкти сфери послуг та вуличну інфраструктуру.
Що було раніше?
Моніторинг та оцінка ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення — це щорічна процедура оцінки ступеня доступності об’єктів фізичного оточення та послуг, що здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 537.
У 2025 році моніторинг безбар’єрності охоплював громадські будівлі, житло для внутрішньо переміщених осіб, об’єкти сфери послуг, транспортну інфраструктуру, вулиці, дороги, зупинки громадського транспорту та окремі об’єкти благоустрою. До переліку, зокрема, входили заклади охорони здоров’я, освіти, ЦНАПи, споруди цивільного захисту, банки, магазини, аптеки, кафе та ресторани.
Водночас перелік типів об’єктів для моніторингу формується щороку окремо. Тому громадські організації мають можливість подавати свої пропозиції щодо того, які об’єкти варто включати до оцінювання. Саме від цього залежить, які дані про доступність збиратимуть громади та які напрями безбар’єрності потраплять у поле уваги держави.
Що запропонувала «Ліга сильних»?
Організація запропонувала розширити моніторинг і включити до нього ширший спектр об’єктів, зокрема:
- громадські будівлі: заклади охорони здоров’я (включно з реабілітаційними відділеннями), освіти, ЦНАПи, центри зайнятості, ветеранські простори, заклади культури та соціального захисту;
- житлову інфраструктуру: місця тимчасового проживання ВПО та евакуйованих осіб, а також готелі;
- об’єкти сфери послуг: банки, поштові відділення, магазини, кафе, аптеки, ТРЦ, АЗС;
- транспортну інфраструктуру: вокзали, станції, автостанції, порти;
- вуличну інфраструктуру: дороги, вулиці та маршрути до медичних закладів;
- зупинки громадського транспорту, включно з метро і трамваєм;
- об’єкти благоустрою: парки, сквери, площі та інклюзивні дитячі майданчики.
Що змінилось у 2026 році?
У травні 2026 року Міністерство розвитку громад та територій України опублікували оновлений перелік типів обʼєктів, які підлягають моніторингу та оцінці ступеня безбар’єрності у 2026 році. Зокрема, додали нові типи об’єктів:
Громадські будівлі:
- центри зайнятості;
- ветеранські простори;
- центри життєстійкості;
- центри ментального здоров’я.
Житлові будівлі
- багатоквартирні житлові будинки.
Це одна з головних новацій 2026 року. Раніше моніторинг охоплював лише місця тимчасового проживання ВПО та готелі.
Сфера послуг
- торгово-розважальні центри (ТРЦ).
Вулиці та дороги
- вулиці, що ведуть до закладів освіти.
У 2025 році були лише безбар’єрні маршрути, вулиці до закладів охорони здоров’я та дороги державного значення.
Об’єкти благоустрою
- зоопарки
- ботанічні сади
«Ми бачимо, що більшість наших пропозицій були враховані під час формування переліку об’єктів для моніторингу безбар’єрності у 2026 році. Водночас до нього не увійшли порти, а також об’єкти метрополітену та трамвайної інфраструктури, які ми пропонували включити до моніторингу. Без оцінки доступності всіх ключових елементів транспортної системи складно отримати повну картину того, наскільки люди з інвалідністю та інші маломобільні групи населення можуть самостійно та безпечно пересуватися містом», — зазначила виконавча директорка ГС «Ліга сильних» Дар’я Кукуріка.
Це важливий крок, адже безбар’єрність неможливо оцінити лише за станом окремих будівель. Людина має мати можливість дістатися до потрібного місця, скористатися транспортом, безпечно пересуватися вулицею та отримувати необхідні послуги. Саме тому моніторинг має охоплювати весь маршрут, а не окремі його частини.