Безбар’єрність — це не лише пандуси: у «Лізі Сильних» пояснили, чому громадам потрібен комплексний підхід

Опубліковано

Якою має бути місцева політика доступності, що передбачатиме нова пілотна програма та як громадам інтегрувати цінності інклюзії у свою роботу — про це в ефірі Радіо Накипіло розповів керівник програм громадської спілки «Ліга Сильних» Богдан Кохан.

Громадська спілка «Ліга Сильних» запускає новий проєкт із розробки примірної моделі місцевої програми доступності, яка допоможе громадам перейти від точкових рішень до системних змін. Йдеться не лише про встановлення пандусів, а про формування цілісної політики безбар’єрності.

У фокусі проєкту — створення безпечних, інклюзивних і доступних просторів, особливо у прифронтових громадах, де через війну зростає потреба у таких змінах. Зокрема, це збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб, людей із пораненнями та інвалідністю, а також інших груп населення з різними потребами. Місцева влада та суспільство мають спільно реагувати на ці виклики. 

Саме тому «Ліга Сильних» запросила адміністрації громад Харківщини долучитися до проєкту «Примірна модель місцевої програми доступності».

Програму на радіо Накипіло.Харків вів ведучий прямих етерів Володимир Носков, а участь брав також Олег Пуль, директор департаменту, який відповідає за питання інклюзії, доступності, безбар’єрності у Харкові.

Про проєкт із розробки примірної моделі місцевої програми доступності

Проблема доступності потребує системних рішень, а не поодиноких кроків. Хоча встановлення пандусів, низька підлога у транспорті та пониження бордюрів є важливими елементами, без єдиної міської політики вони не дадуть бажаного результату. Лише за умови комплексного підходу всі ці елементи зможуть створити справді безбар’єрне середовище. 

На прикладі Харкова та громад області стає зрозуміло: якщо інклюзія не стане частиною загальної стратегії розвитку, окремі технічні покращення залишаться лише фрагментами, що не працюють на повну силу. 

Важливо розуміти, що цей проєкт є лише першим етапом системних змін. Все починається з розробки якісної програми та чіткого плану дій щодо створення безбар’єрного простору. Спершу в громадах проводяться аудити доступності ключових комунальних об’єктів — шкіл, лікарень, ЦНАПів та інших установ, які наразі є недоступними для людей.

Як громади можуть отримати фінансування на доступність

Такий підхід відкриває шлях для залучення фінансування від громадських організацій. Вони готові виділяти кошти на фізичну відбудову та облаштування цих об’єктів. Це суттєва допомога для місцевої влади, адже зараз більшість внутрішніх ресурсів громад спрямовується на потреби війни, а зовнішні інвестиції дозволяють реально змінювати ситуацію на місцях уже зараз.

«Така співпраця є надзвичайно ефективною, проте громади часто не усвідомлюють головного: для отримання коштів на відбудову потрібен комплексний підхід. Громада має довести свою готовність працювати над безбар’єрністю системно, адже донори завжди звертають увагу на наявність місцевої політики доступності», — сказав Богдан Кохан.

Їх цікавить усе: від облаштування укриттів та зупинок до інклюзивності міських цифрових сервісів. Наприклад, чи є та ж сама «Картка харків’янина» доступною для людей, які потребують спеціальних цифрових рішень? Щоб це з’ясувати, робота розпочнеться з ґрунтовного дослідження. Це включатиме вивчення реальних потреб, проведення фокус-груп та аналіз того, які сервіси вже працюють, а які — ні. Лише після такого глибокого аналізу можна переходити до наступного етапу — впровадження та вдосконалення політики доступності.

Громадам бракує практичних інструментів для впровадження безбар’єрності

«Ми побачили величезний запит від громад по всій Україні. Місцева влада часто звертається за допомогою, адже наявні державні рекомендації є лише базовими. Громади не завжди розуміють, як трансформувати ці поради у конкретний план дій: що саме варто впроваджувати, як створювати реальні безбар’єрні маршрути в містах та як поєднати стратегію з практичними кроками. Саме тому ми вирішили підійти до цього питання комплексно, надаючи громадам необхідну експертну підтримку», — пояснює Богдан Кохан.

Отримавши численні запити від громад, «Ліга сильних» дійшла висновку, що країні потрібне єдине комплексне рішення. Щоб створити якісну базову програму, яку зможе використовувати будь-який муніципалітет, організація розпочинає дослідження.

Як працюватиме модель співпраці «Ліги Сильних» із громадами

У межах програми «Ліга сильних» передбачила чіткий алгоритм роботи з громадами, що складається з кількох ключових етапів. Усе розпочнеться з проведення ретельних аудитів доступності безпосередньо на місцях. Для цього відберуть близько десяти громад.

Далі представники громад візьмуть участь у дводенних практичних тренінгах у Києві. Формат навчання передбачає роботу в групах разом із експертами, які на реальних прикладах покажуть, як правильно впроваджувати принципи безбар’єрності та на які деталі звертати увагу. Протягом усього проєкту органи місцевого самоврядування отримуватимуть постійні консультації.

Важливою частиною стануть фокус-групи, завдання яких — виявити основні труднощі не лише на етапі планування, а й під час реалізації ініціатив. Разом із громадами будуть розроблені їхні індивідуальні цільові програми. Фінальним результатом стане створення примірної моделі, яку зможуть використовувати інші громади по всій Україні.

Щоб інтереси мешканців були враховані повністю, до роботи на етапі фокус-груп обов’язково залучать громадськість. Це дозволить зробити програму максимально ефективною та узгодженою з реальними потребами людей.

На основі отриманих результатів експерти «Ліги сильних» розроблять універсальний зразок програми доступності. Громади зможуть використовувати цей примірник як основу: доопрацьовувати його під власні потреби, отримувати фахові консультації та впроваджувати вже готові перевірені рішення.

«Створення єдиного комплексного документа стане зручним інструментом для планування розвитку громад. Водночас надзвичайно важливо враховувати масштаби: можливості маленького містечка та такого мегаполіса, як Харків, суттєво різняться. Кожна громада має свій ресурс, тому універсальні рішення повинні бути гнучкими та адаптованими до реальних умов на місцях», — прокоментував Олег Пуль.

Цей проєкт реалізовується за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Програма «Партнерство за сильну Україну» – це багатостороння донорська ініціатива, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Мета Програми – посилення стійкості України в умовах російської агресії через надання критично важливої підтримки громадам у співпраці з українськими органами державної влади, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.