Потреби людей з інвалідністю у засобах до існування та доступу до ринку праці в умовах війни в Україні Ліга сильних

Як війна вплинула на зайнятість людей з інвалідністю та які виклики перед ними стоять? Чи готовий ринок праці приймати нових працівників? І з якими бар’єрами стикаються як роботодавці, так і самі люди з інвалідністю?

Громадська спілка «Ліга Сильних» спільно дослідницькою агенцією InfoSapiens провела дослідження про потреби людей з інвалідністю у засобах до існування та доступі до ринку праці в умовах війни в Україні. Участь у ньому взяли 1019 респондентів, серед яких 80% – дорослі люди з інвалідністю, ще 10% – опікуни дорослих людей з інвалідністю та 10% – опікуни дітей з інвалідністю. 14% респондентів отримали інвалідність у зв’язку з воєнними діями після 24 лютого 2022 року (серед них 5% військових та 9% цивільних).

Також в опитуванні взяли участь керівництво 621 підприємства малого, середнього та великого бізнесу.

Отримані дані стануть корисними для органів влади, бізнесу, громадських організацій та всіх, хто працює над покращенням підтримки людей з інвалідністю.

За результатами дослідження виявлено, що:

Рівень зайнятості людей з інвалідністю старше 14 років є вкрай низьким – працюють лише 20%. У групах 18-35 і 36-59 років працюючих 28% і 29%, відповідно, в групі 60+ – 6%. Відсоток працюючих найменший серед респондентів з інтелектуальними та психічними порушеннями (зараз працюють по 7%).
Серед робочої сили людей з інвалідністю приблизно половина не може реалізувати право на працю. При цьому, люди з інвалідністю є цінним трудовим ресурсом: у 32% дорослих є вища освіта, а у 45% – професійно-технічна; у 74% є постійний доступ до Інтернету, тобто вони могли б працювати дистанційно; близько 70% мають досвід роботи.
Основні причини, чому люди з інвалідністю не можуть знайти роботу – це низькі зарплати (42%) і небажання брати людей з інвалідністю (42% – що найчастіше пояснюють побоюванням частих лікарняних), також приблизно кожен п’ятий назвав жорсткий графік, відсутність можливості неповної зайнятості, відсутнє транспортне сполучення або недоступність місця роботи, відсутність вакансій на віддалену роботу.
Найбільш розповсюдженими бар’єрами до опанування нової професії для людей з інвалідністю є необхідність витратити кошти (29%) і потреба у наставнику (25%), а також обставини пов’язані з бойовими діями – тривала відсутність електрики (23%) та обстріли/військові атаки (21%).
Основними перешкодами для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці вважають відсутність підтримки з боку держави (23%), сумніви в ефективності роботи таких працівників (22%), недоступність робочого простору (20%) та фінансові труднощі з адаптацією робочого місця (19%).

Отже, результати дослідження показали критично низький рівень зайнятості серед людей з інвалідністю. Основні перешкоди для працевлаштування – низькі зарплати, упередження роботодавців, відсутність доступного транспорту та вакансій на віддалену роботу. Бар’єри для здобуття нової професії включають фінансові витрати, відсутність наставництва та наслідки війни, як-от відключення електроенергії та обстріли. Роботодавці вказують на відсутність державної підтримки, сумніви щодо ефективності працівників з інвалідністю та фінансові труднощі з адаптацією робочих місць як ключові виклики.

Дослідження відбулося за фінансової підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні та уряду Великої Британії. Зміст дослідження є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає офіційну позицію або думку ВООЗ.

Ознайомитись з повним текстом дослідження

Завантажити коротку версію